| З Днем Незалежності, читачі, партнери та друзі! Борис Давиденко, головний редактор LIGA.net. Сьогодні у нас незвична розсилка: ми вирішили порадити почитати, подивитись, послухати те, що дозволить глибше зрозуміти Україну. Я почну з коріння, з того - як Україна виборола свою незалежність; які події, люди, ідеї були 29 років тому; хто герой, а хто антігерой історії боротьби за незалежність. Це історія державоутворюючої важливості, один з ключових міфів, який тримає країну. Тому достеменно знати реальну історію незалежності - це майже обов"язок громадянинає. А кращий шлях взнати її - вчити її з найкращим істориком. Тим більше, він цілу книгу про це написав. Мова про видатного українського історика Сергія Плохія та його книгу ''Остання імперія. Занепад і крах Радянського союзу''. Ця книга must have для кожного, хто хоче зрозуміти сучасну Україну. А це не можливо зробити, якщо не знати правдиву історію переломних моментів становлення нашої держави. Книгу декілька років тому видало видавництво ''Клуб сімейного дозвілля''. Приємного читання!
Андрій Самофалов, керівник ділової редакції.
"Ніколи не цікався політикою, не читай газети, не слухай радіо, вибий кінескоп зі свого тіві, встав туди кольоровий портрет Мао або Фіделя, не давай їм на****вати себе, не підключайся до мережі, не ходи на вибори, не підтримуй демократію, не відвідуй мітинги, не вступай до партій, не продавай свій голос соціал-демократам, не встрявай у дискусії про парламент, не говори про президента — мій президент, не підтримуй правих, не підписуй жодних петицій до президента — це не твій президент, не махай рукою губернатору, коли зустрінеш його на вулиці, тим більше — ти його там не зустрінеш, не ходи на зустрічі зі своїм кандидатом — у тебе немає кандидата...". Сергій Жадан написав роман-рефлексію "Анархія в Україні" в 2005 році, після перемоги Помаранчевої революції. Здоровий скепсис і критичне мислення не завадили б українцям тоді, коли здавалось, що всі негаразди лишились в минулому. І тим більше не завадять зараз. З Днем незалежності, Україно! Святкуй відповідально. Рекомендує Андрій Бродецький, редактор LIGA.tech. Українці - талановиті люди. За 29 років незалежності в Україні не з'явилось ідеальних умов для ведення бізнесу. Але це не завадило талановитим українським підприємцям створити технологічні компанії, які працюють на світовому рівні. Деякі стали лідерами внутрішнього ринку, деякі вийшли на міжнародний або стали частиною глобальних корпорацій. Сьогодні я раджу вам прочитати книгу журналіста Тимура Ворони "Стартап на мільйон". Це пізнавальний ескскурс в історію успішних українських ІТ-бізнесів. Як побудувати найбільший банк України? Як керувати топовими медійними проектами в Африці та Азії з київського Подолу? Як створити стартап з машинного зору, який стане частиною Google за десятки мільйонів доларів? Як українці створили одну з найсильніших команд з кіберспорту? Історії, описані Тимуром, надихають і змушують з оптимізмом подивитись на життя. Там де одні українці бачать складнощі і складають руки, інші знаходять можливості - і успішно прокладають свій шлях. Саме на таких людей хочеться рівнятись. Рекомендує Дмитро Фіонік, редактор лабораторії якісного контенту. З днем Незалежності, друзі! Будемо відверті - у нас не так багато перемог, але є головна - сама Незалежність. Ми знайшли своє дао, свій шлях. І це шлях на Захід. Коли ми говоримо про Незалежність, я завжди згадую оповідання Володимира Короленка "Без языка". Якщо хто не читав: волинський селянин Матвій в пошуках кращої долі відправився в Америку. Час дії: кінець XIX століття. Серед мотивів Матвія був один дуже сумний, пов'язаний з минулим, зі столітнім дідом-гайдамакою, з дивним словом, яке виголошував старий: ''Свобода''. Продав Матвій і землю і хату, дістався до міста Гамбурга, купив ''тікет'' в один кінець, сів на великий корабель. Туго довелося Матвію в Нью-Йорку без знання англійської. Відчай його був таким, що якщо б можна було повернутися на батьківщину пішки, роками блукаючи від містечка до містечка, просячи милостиню - він би пішов. Але на шляху був океан. Сьогодні вся Україна нагадує ковчег, що пливе в тумані. А мешканці цього дещо архаїчного плавзасобу - Матвія, його односельців і попутників на тих чи інших етапах ментальної трансформації. Розповідь Короленка датована 1895 роком. Короленко не знав і не міг знати, що реальний прототип Матвія не тільки влаштував свою долю, а й врятував своїх майбутніх дітей, онуків і правнуків від революції, громадянської війни, колективізації, Голодомору, Другої світової війни, ще одного голоду й совкової реальності. Зараз читаю книгу польського репортера Мірослава Влеклого "Гарет Джонс. Людина, яка забагато знала" (видавництво "Човен"). За мотивами цієї книг було знято фільм "Ціна правди". Книга відкриває багато сенсів. Один з них - розвінчання міфу про комуністичний рай. Цей "рай" - страшне й прокляте місце, пекло. І шлях нашої незалежності - подалі від пекла. Недарма ми долаємо цей шлях. Недарма був Майдан, не дарма горіли будинки і гинули люди. Тисячу раз не дарма. Ми подолаємо цей шлях. Пройдемо, пропливемо, проповземо. Рекомендує Ірина Андрейців, редакторка LIGA.Life Якщо хочете побачити вивернуту назовні українську реальність, маєте побачити ''Героя мого часу'' Тоні Ноябрьової. У 2018-му він пройшов у кінотеатрах малопоміченим, а дарма. Все починається комедійно просто: хлопець з провінції приїжджає на літо до Києва ''намутити связі''. І починається! Тут немає палких пафосних промов, але є смачна народна мова, типові ситуації, з якими ми зіштовхуємось по всій країні. А далі сюжет закручується так, що вже і смішно, і страшно - настільки точно і вдало режисерка разом з акторами зуміли перенести нашу реальність у художнє кіно. І контрасти між людьми, котрі живуть в одному місті - Києві - лише посилюють враження. P.s. Зверніть увагу на дрібні деталі, розсипані фільмом, наприклад, рекламки на дошках оголошень. Це окрема насолода. "Той, хто по-справжньому любить свою Батьківщину, з усякого погляду справжня людина" Василь Сухомлинський | |
Комментариев нет:
Отправить комментарий